Особливості породи крихітки мальтіпу

Все про собак
5 місяців тому
Особливості породи крихітки мальтіпу

«Гламурні песики» – так називають собак мальтіпу. Це гібридна порода від змішування генів мальтійської болонки з карликовим той-пуделем, яка стала довершеним творіння природи з незначним втручанням людини. Ці собаки мініатюрні за розмірами, неймовірно привабливі та милі, неповторні завойовувачі людських сердець.

Секрети привабливості мальтіпу 

Крихітки мальтіпу – це песики з правильними пропорціями тіла. Жодних офіційних стандартів ця порода поки не має, адже вид гібридний. Залежно від методу отримання потомства зовнішній вигляд може відрізнятися, як і колір шерсті. Метиси можуть мати приземистий або витягнутий корпус, висячі чи подовжені вушка, сріблястий, персиковий, коричневий, білий кольори та їх поєднання.

Шерсть песиків перетворює їх в живі плюшеві іграшки. Її особливість у тому, що вона гіпоалергенна, не линяє, тому ідеально підходить для господарів, які страждають від алергічних проявів.

За структурою шерсть буває:

  • кучерявою – відрізняється м’якістю, але схильна до скочування, заплутування, складна у догляді;

  • гладкою – особи з шовковистою і гладкою шерстю найлегші в догляді і відносяться до найдорожчих;

  • жорсткою – зустрічається рідше, собаки з хвилястою жорсткою шерстю продаються дешевше, ніж кучеряві та гладкошерсті.

Зріст мальтіпу становить 20-35 см, а вага варіюється від 2,5 кг до 6 кг. Ці параметри залежать від того, якими були батьки щеняти. 

Виведена порода в США у 2000-х роках. Милі пухнастики стали одразу популярними серед селебріті. Часті появи фото кудлатих улюбленців шоу-зірок спрацювали для мальтіпу, як реклама, і попит на них виріс по всьому світу. Україна не стала винятком, тому песики проживають в багатьох українських родинах.

Як доглядати за песиком

Мальтіпу не можна тримати на дворі прив’язаними чи у вольєрах, ці тваринки повинні утримуватись у середині житла. Догляд за ними включає кілька ключових аспектів, без яких песик захворіє та швидко загине.

  1. Розчісування. Шерсть у собачок сама не випадає, але через густоту дуже збивається і потребує ретельного та регулярного вичісування. Окрім щоденного розчісування треба стригти мальтіпу в залежності від швидкості відростання шерсті, здебільшого 2-3 рази на рік.

  2. Ванні процедури. Купати метиса ветеринари радять 1 раз на 4 тижні. Використовувати треба спеціально призначені шампуні. Зуби чистити необхідно з раннього віку 1 раз на 5-7 днів. 

  3. Догляд за вушками та очима. Мальтіпу успадкували від болонки надмірну сльозоточивість, тому протирати очі від слізних доріжок треба щодня слабким чайним розчином. Вуха чистити необхідно спеціальним лосьйоном, не рідше 1 разу на місяць.

Щоб носик по подушечки лапок не перемерзали в холодний період, на них треба наносити засіб з натуральним воском в основі. Аби знайти ветлікаря, який назначить всі ці доглядові засоби правильно, можна скористатись пошуком на нашому сайті. 

Особливості турботи про здоров’я мальтіпу

Головний чинник, який впливає на здоров’я домашніх улюбленців після комфортних умов проживання – правильний раціон. Головне правило – годувати тваринок їжею господарів категорично заборонено. Основні норми харчування песиків включають:

  • чітке дотримання об’єму порцій – вона має відповідати вазі та віку мальтіпу, бути збалансованою за вітамінно-мінеральним складом;

  • частота приймання їжі – дорослу особину треба годувати двічі на день, а молоде щеня – 3-5 разів;

  • раціон – метисам можна давати відварену рибу, але тільки нежирних сортів, двічі на тиждень дрібні кусочки сирої телятини, підійде також курятина та кролятина, іншу частину раціону повинні складати кисломолочні продукти, оброблені овочі та крупи.

Дотримання всіх умов догляду та природна міцність здоров’я, на жаль, не можуть повністю убезпечити тваринку від недуг. Ветеринари стоматологи часто зустрічають у них проблеми:

  • із зубами – карієс, зубний камінь;

  • з очима – атрофія сітківки;

  • із суглобами – в метисів часто трапляються вивихи кінцівок та колінних суглобів;

  • з серцем – схильні до кардіоміопатії.

Зустрічаються у мальтіпу нерідко панкреатити, епілептичні прояви, гіпотиреози та алергії, але останні можуть з’явитись лише при незбалансованому харчуванні.

Виховання

Мальтіпу не можуть надовго залишатись самі, потребують уваги господарів. Вони дуже грайливі, веселі, обожнюють дітей, допитливі і добре піддаються дресируванню. Треба з перших днів привчати їх до дворазових щоденних прогулянок на повідку, тривалістю не менше 20 хв. 

В жодному разі не можна застосовувати грубу фізичну силу в процесі виховання, бо  песик виросте переляканим і не реагуватиме адекватно на подальші спроби щось його навчити. Мальтіпу – відмінне рішення для дому, де проживають діти та літні люди. Дружелюбність та неймовірна чарівність пухнастиків розважить та позбавить від хандри. 

Але треба дуже ретельно стежити за здоров’ям чотирилапого друга, проходити з ним профілактичні огляди, щоб тваринка прожила в любові якомога довше.