Заворот шлунка відноситься до таких захворювань, які потребують негайного хірургічного втручання. Патологія має високий ризик летальності – загибелі вихованця. Чим швидше власник доставить тварину до лікаря, тим вищі у собаки шанси на позитивний результат.

Загроза завороту шлунка для собаки

Заворот відноситься до найбільш гострих станів, які несуть загрозу життю та потребують невідкладної оперативної допомоги. Захворювання характеризується непрохідністю та спазмами сфінктерів шлунка, розширенням його порожнини, зміщенням зі своєї осі та посиленим газоутворенням. Це порушує процес кровообігу в цій ділянці, та й у інших органах.

Тварина відчуває стан болючого шоку і вимагає екстреного втручання. Від перших ознак патології до смерті минає небагато часу – лише від 4 до 7 годин.

До такого синдрому схильні переважно великі породи собак: вівчарки, доги, мастиффи, ротвейлери, боксери, добермани. Рідко трапляються випадки захворювання і у дрібніших представників.

Ознаки та симптоматика захворювання

Перші сигнали починають проявлятися протягом кількох годин після їжі та інтенсивних фізичних навантажень. Це може бути дресирування, ігри з іншими собаками.

Можна помітити, як собака починає нервувати, скиглити, ховається і намагається зайняти зручне положення тіла, щоб полегшити больовий синдром. Як правило, це характерна поза – широко розставлені лапи та опущена голова.

Симптоми завороту шлунка:

• збільшення черевної порожнини;

• рясна слинотеча;

• спроби блювання;

• збліднення слизової оболонки;

• зниження температури тіла;

• частішає дихання, серцебиття;

• слабкість в кінцівках.

При наявності навіть частини з перелічених ознак собаку негайно доставляють до клініки. Знайти ветеринарну клініку допоможе наш vethub.pet. Необхідно просто вибрати своє місто, вказати спеціалізацію лікаря та довірити свого вихованця у надійні руки.

Що може спричинити заворот?

Анатомічна особливість організму собаки є однією з основних причин такого стану. Шлунок кріпиться до черевної порожнини зв'язками на вході в шлунок і на переході до дванадцятипалої кишки. Під час активності наповнений їжею, він може перекручуватися, що є заворотом.

До інших причин належать:

• фізичні навантаження відразу після годування;

• неправильне харчування – 1 раз на день, занадто велика кількість їжі, важко перетравлювана або недоброякісна їжа;

• захворювання ШКТ, печінки, жовчних шляхів, гельмінтози;

• заковтування повітря під час їди – аерофагія;

• стресові стани.

Ця проблема можлива для представників обох статей. Також собаки будь-якого віку можуть страждати від завороту, проте вікові перебувають у зоні особливого ризику.

Особливості діагностики та лікування

Характерних симптомів достатньо, щоб лікар встановив діагноз. Також його підтверджують рентгенологічним шляхом. Для великої діагностики часто просто немає часу, тварина повинна потрапити на операційний стіл якнайшвидше.

Лікування складається з різних методів, залежно від стану пацієнта:

• зондування шлунка, якщо прохідність стравохідного сфінктера збереглася, та декомпресія шлунка від газів та вмісту;

• інфузійна терапія;

• оперативне втручання.

Проникаючи в черевну порожнину, лікар вручну здійснює репозицію органів, а також гастроплексію – кріплення шлунка до черевної стінки, щоб уникнути повторення хвороби. При необхідності проводиться одночасне видалення некротизованих стінок та селезінки.

Як уберегти улюбленця від завороту шлунка

Профілактика включає дотримання правильного режиму для собаки. Сюди відноситься регулярне годування якісною та збалансованою їжею, побудова оптимального графіка вигулу та дресирування, обмеження активності після їжі.

Також бажано захищати улюбленця від стресових ситуацій. Господар повинен уважно стежити за самопочуттям та поведінкою вихованця, своєчасно реагувати на будь-які нетипові ознаки.

Розводити собак, які перенесли заворот шлунка раніше, а також мають цю патологію у родоводі, не рекомендовано.