Котик у домі – це радість та затишок. Щоб проживання з муркотливим улюбленцем не затьмарювалось проблемами з прибиранням його випорожнень в будь-яких місцях дому, варто привчити тваринку до лотка з перших днів перебування. Метод кнута тут не допоможе, тільки раціональний підхід та терпіння.

Поради господарям, які опрацьовують нову звичку у котика

Природна охайність котів зіграє на руку власникам, які прагнуть навчити тварину ходити до туалету в обраному місці. Маленьке кошенятко найлегше піддається тренуванню, вже з двотижневого віку їх можна за 1-2 дні привчити до задоволення природних потреб у лоток. 

Щодо котів більш старших, процес формування нової звички потребує ретельнішого підходу, особливо, якщо тварина потрапила у дім від інших господарів і має свої усталені навички, чи забрана з вулиці і взагалі не звикла до порядків в закритому приміщенні.

Правильний вибір місця для розміщення лотка

Цьому фактору варто приділити особливу увагу. Воно має бути постійно доступним для кота. Розміщення у вбиральні прийнятне, але за умови, що двері до кінця не закриватимуться. В разі неприйняття тваринкою ванної кімнати, можна поставити тимчасово лоток там, де вона частіше випорожнюється, а з часом поступово переміщати його ближче до обраного вами місця. Котом це сприйматиметься спокійно та непомітно, а туалет буде розміщений якнайдалі від сторонніх очей.

Ставити лоток поряд з мисками для їжі та води не можна. Харчування на випорожнення повинні відбуватись у різних місцях. Коти не справлятимуть потреби там, де їдять, для них це не властиво за природою.

Обмеження тварини у пересуванні по дому 

У котів є рефлекс – закопувати свої екскременти. Тому вони підсвідомо завжди шукають можливість це зробити. Якщо закрити на деякий час тварину у кімнаті з лотком, і де немає інших варіантів з ґрунтом чи сипучими матеріалами, наприклад, вазони з квітами, то від безвиході кіт скористається лотком. 

Щоб не вдаватись до таких радикальних методів, можна кілька разів відносити улюбленця в лоток, коли помічаєте, що він починає вишукувати місце і крутиться по дому. Кілька таких повторень і кицька сама запам’ятає, куди їй треба бігти.

Важливість підбору підходящого наповнювача 

Якщо старання господаря не приносять очікуваного ефекту, і тваринка ніяк не навчиться ходити до туалету у визначеному місці, причина може ховатись у наповнювачі. Немає універсального варіанту, який би підходив усім, тут дуже важливі індивідуальні вподобання кішки. 

Випускається наповнювачів безліч і в різних видах. Проте умовно всі діляться на:

• деревні – найкраще сприймаються котами, вирізняються нейтральним запахом, підходять практично всім, повинні насипатись шаром до 5 см, щоб було зручно загрібати, проте наповнювач намокає, прилипає до латок і потребує частої заміни;

• піщані (глиняні) – найбільш доступні на ринку наповнювачів, при потраплянні вологи грудкуються , змінювати треба кожні 3-4 дні;

• силікагелеві (кварцевий пісок) – найекологічніший та безпечний варіант для кішки, краще за всі інші різновиди вбирає вологу та запахи, проте найдорожчий.

Причиною несприйняття нового туалету може бути сам лоток. Якщо він замалий, чи має зависокі борти, відкритої чи закритої моделі, чотирилапому другу він може бути незручним. Або якщо в домі кілька тваринок, вони можуть гидувати ходити в один. Придбання індивідуального для кожної вирішить проблему.

Якщо і це не допомагає, можливо причина у здоров’ї кішки. В такому разі варто звернутись до ветеринара. Знайти фахового спеціаліста у своєму місті швидко можна, скориставшись сервісом VetHub. Платформа допомагає безкоштовно відшукати клініку чи лікаря, що допоможуть вирішити проблему.

Вплив запаху на котячу поведінку

Чистити лотки засобами, які виділяють сильний хімічний запах чи занадто ароматизовані, не варто. Котячий нюх дуже чутливий до інтенсивних запахів. Відлякувати тваринку від лотка буде і розміщення його неподалік від засобів із сильним ароматом, парфумованих речей чи освіжувачів повітря. Вони збиватимуть їх з пантелику і перебиватимуть котячий запах, що слугує орієнтиром при пошуку туалету.

На перший порах не треба дочиста прибирати лоток, приблизно третину наповнювача краще залишити і додати в нього сухий, щоб кішка по запаху знаходила свій туалет, а не шукала нове місце. Щодо фекалій, то їх треба прибирати одразу, котик не ходитиме у місце з сильним запахом, та й у домі аромат буде не найкращий. 

Похвала чи покарання

В жодному разі не можна карати кішку за те, що сходила в туалет у недозволеному місці. Вона боятиметься господаря і може шкодити умисно, або просто не розуміти, за що її сварять. Щоб вибудувати довірливі відносини з домашнім улюбленцем, слід дотримуватись кількох рекомендацій:

• не підвищувати голосу на нього та не тикати в місце «провини» мордочкою – це викличе страх перед господарем, але не дасть розуміння, в чому провина;

• похвала за правильне використання лотка – перші рази можна винагороджувати тваринку або котячими смаколиками, або лагідним тоном, чи погладжуванням, щоб стимулювати повторювати цю дію;

• якщо кошеня випорожнилось там, де не можна, варто зразу прибрати і натерти місце шкіркою від цитрусових, цей запах відлякує котів і змушує шукати альтернативу і не повертатись туди знову;

• при виявленні калюжі, дієвим буде змочити в ній серветку та поставити на край лотка, котик йтиме на власний запах і сприйматиме місце, як власний туалет;

• якщо в домі з’явилась доросла особина з усталеними звичками, варто використовувати той же наповнювач, який був у попередніх господарів, по можливості попросити старий лоток і поставити в такому ж місці у себе.

Любов, яку кішка віддаватиме щодня власникам, є найкращою нагородою за спільне проживання та турботу. Привчання її до гігієни не настільки складний процес, як може здатись на початку, проте старання господарів сприятимуть комфортній атмосфері в домі.

Перераховані вище поради неодмінно допоможуть у розв’язанні такого делікатного питання, як звикання до лотка, а результат бути приємним і господарям, і котам.