Гіпертрофічна кардіоміопатія у котів
Існують деякі породи кішок, що схильні до розвитку такої патології, як гіпертрофічна кардіоміопатія. Хвороба досить тяжка та значно погіршує стан тварини. Убезпечити свого улюбленця та полегшити перебіг захворювання здатні вчасна діагностика та лікування.
Опис хвороби
Гіпертрофічна кардіоміопатія – це значне потовщення стінок лівого шлуночка серця з одночасним зменшенням його порожнини. Як результат, серце збільшується в розмірі, виникає хронічна недостатність та ймовірність небезпечних ускладнень. Якщо лікування не відбувається, то запущена форма стане причиною загибелі.
Синдром характерний для тваринок віком від пів року до п’яти років. Частіше зустрічається у самців.
Причини розвитку патології
Хоча причини захворювання недостатньо вивчені, стимулятором первинної форми вважають мутацію гена, що відповідає за міозин – зв’язувальний білок.
Вторинний тип може виникнути на тлі хронічних хвороб, травм, інтоксикацій, вірусних інфекцій. Протікає даний вид в легшій формі.
Проявитися патологія може під час стресу чи фізичних перенавантажень. Схильними породами є: сфінкси, британські короткошерсті, шотландські висловухі, мейн-кун. Чим годувати британську кішку ми детально описали у попередній статті.
Симптоми, за якими можна виявити кардіоміопатію
Прояв ознак залежить від віку тваринки та стадії розвитку кардіоміопатії. Помітити це можна по тому, що вихованець стає пригніченим та млявим.
Інші симптоми:
задишка, хрипи, непритомність;
анорексія;
посиніння слизових;
тахікардія, аритмія;
систолічні шуми в серці;
параліч задніх кінцівок;
гостре закорковування судин, що супроводжується різким болем.
Проте є випадки безсимптомного перебігу. Без явних зовнішніх ознак діагностують уже термінальну стадію. Тому потрібно періодично робити скринінг захворювання.
Діагностика
Своєчасна діагностика для ефективного лікування та одужання є вкрай важливою. Для цього виконують ультразвукове дослідження серця. Додатково може проводитися рентгенографія грудної клітки, електрокардіографія, вимірювання артеріального тиску.
Методика лікування
Якщо тварина знаходиться у тяжкому стані, терапія потребує спеціального обладнання в стаціонарних умовах. Обов’язково застосовуються медикаментозні препарати. Зазвичай це бета-блокатори, тромболітики, діуретики, антиагреганти.
При позитивній динаміці котика відпускають додому. Господар повинен створити комфортні умови своєму вихованцю та захистити його від будь-яких стресів.
Що очікувати від кардіоміопатії у котів
Виявлена на ранніх стадіях патологія, що вчасно піддалась лікуванню, дозволяє дати сприятливі прогнози. Дуже важливо забезпечити правильне харчування й догляд тваринці.
Важка форма – це складний випадок. Якщо за декілька днів стан не вдається покращити, то, найімовірніше, перспективи негативні.
Всі вилікувані пацієнти після перенесеної хвороби повинні проходити огляд у кардіолога ветеринара не менше ніж один раз на рік.
Щодо профілактики, то конкретних заходів не існує. Головне – вчасно виявити симптоми. Тому потрібно регулярно записувати вихованця на профілактичні огляди до ветеринарного лікаря.